КАФЕДРА ВИДОБУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУ ТА ГЕОТЕХНІКИ
Історична довідка
Датою заснування наукової школи “Основи та фундаменти” в Полтавському національному технічному університеті вважається 1958 рік, коли Платонова Є.В. було обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри технології, організації й економіки будівництва, основ і фундаментів Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва.
Середню освіту Платонов Є.В. одержав у Харківському реальному училищі, а у 1917 році в Петербурзькому інституті шляхів сполучень отримав диплом інженера за спеціальністю “Будівництво мостів”. У ті роки, коли розпочалася відбудова державного господарства, він працював у системі залізничного транспорту, а саме − на інженерних посадах мостобудівних організацій. За його участі й безпосереднього керівництва було побудовано низку залізничних мостів через великі річки СРСР − Волгу, Лену, Об, Дніпро тощо. У тридцятих роках минулого століття він брав активну участь у будівництві Кримського мосту в Москві.У воєнні й післявоєнні роки під його керівництвом було відновлено залізничний міст через річку Дніпро у м. Крюков. Були проведені наукові дослідження з доцільності будівництва мосту Крим − Кавказ через Керченську протоку. У межах акваторії протоки було виконано у натуральну величину опору мосту кесонним способом. Саме на будівництві цієї опори проходили стажування майбутні відомі науковці системи ЦНДІС Мінтрансбуду СРСР Вадим Федорович Разорьонов і Андрій Сергійович Головачов, які пізніше допомагали аспірантам кафедри при підготовці їх наукових робіт. На той час будівництво мосту було визнано недоцільним і замість нього Платоновим Є.В. було побудовано залізничну поромну переправу Крим − Кавказ.
Паралельно із виробничою діяльністю Євген Володимирович займався науковою і викладацькою роботою. Він працював у Московському і Новосибірському інститутах залізничного транспорту. У цей час він захистив дисертацію на тему “Набивні палі” й отримав науковий ступінь кандидата технічних наук. Одночасно він писав фундаментальні праці – монографії, підручники, посібники, за якими навчалися покоління інженерів-мостобудівників у 30 − 60 роках минулого століття. Головні з них: Кесонные работы. − М. − Л., 1932. – 502 с.; Опускные колодцы. − М., 1936. – 368 с.; Набивные сваи. − М. − Л. − 1938. − 122 с.; Опоры мостов. − М., 1935 (первое издание); 1946 (второе издание). – 683 с.; Железнодорожные паромные переправы. − М., 1943. – 132 с.
У 1961 році Євген Володимирович у співавторстві з Березанцевим В.Г., Сидоровим М.М. та Ярошенко В.О. видав підручник Механика грунтов, основания и фундаменты. – М., 1961. – 201 с., за що йому було присвоєно наукове звання “професор”.
У 1962 році на кафедрі була відкрита аспірантура за спеціальністю “Основи та фундаменти”. Звичайно, що її тематика з самого початку була пов'язана з практичними питаннями будівельного виробництва. У той час було створено творчий колектив, до складу якого входили групи науковців Всесоюзного науково-дослідного інституту гідрогеології й інженерної геології (ВСЕГІНГЕО) м. Москва під керівництвом кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Разорьонова Вадима Федоровича; Військово-повітряної академії ім. Можайського м. Ленінград під керівництвом кандидата технічних Ейзлера Петра Ілліча, і Полтавського інженерно-будівельного інституту під керівництвом професора Платонова Є.В. За замовленням Міністерства оборони СРСР цей колектив у період із 1962 по 1966 роки розробляв науково-дослідну тему “Проходження колісних і гусеничних машин по бездоріжжю”. В основу розробки теми були покладені швидкісні методи дослідження властивостей ґрунтів – пенетрація, зондування і обертальний зріз, які на той час тільки розроблялися. П.І. Ейзлер був винахідником перших пенетраційних, зондувальних і обертального зрізу приладів, а також різних конструкцій наконечників і крильчаток. Наукову частину теми виконували перші аспіранти ПолтІБІ Хілобок В.Г., Жорнік Г.В., Забара В.Г., Зоценко М.Л., Скриль І.Н., Яковлєв А.В.; за кожним як тема дисертації був закріплений окремий розділ.
За результатами цих робіт був створений і апробований метод сумісних випробовувань зв'язних ґрунтів на пенетрацію й обертальний зріз, який був покладений в основу методики прогнозування утворення колій колісних і гусеничних машин на бездоріжжі. Пізніше цей метод було впроваджено конструкторами “Луноходу – 16” та іншими дослідниками, які вивчали ґрунти Місяця, Марса, Венери та ін. Безпосередніми керівниками аспірантів були Платонов Є.В. і Разорьонов В.Ф.
Одночасно кафедра розгорнула велику роботу, виконуючи замовлення Проектного інституту “Укржитлоремпроект” на обстеження низки різноманітних об'єктів Полтавщини з метою їх подальшої реконструкції. В результаті такої діяльності за 10 – 15 років були здійснені надбудови, добудови, заміни амортизованих конструкцій для десятків, а може і сотень шкіл, громадських будівель, житлових будинків, виробничих корпусів. За рахунок реконструкції міста одержали додаткові квадрати житла, учнівські й робочі місця.
Учасники конференції Полтавського ІБІ, квітень 1966 р. (зліва направо): Трофімов Ф.Ф., Шевчук В.Г., Мартинова Л.Д., Платонов Є.В., Куришко І., Дранников А.М., Яковлєв А.В., Далматов Б.І., Разорьонов В.Ф., Грунтман М.С., Фролов О.Ф., Хілобок В.Г., Коротких І.В., Скриль І.Н., Федоров В.І., Зоценко М.Л., Забара В.Г., студенти ДагДУ
На початку 1964 року науковці університету налагодили контакт з інститутом “УкрГИПРОВОДГОСП”, який займався проектуванням зрошення Півдня України. У відділі інженерних вишукувань інституту, яким на той час керував кандидат геолого-мінералогічних наук Ріпський Є.В., зацікавилися методиками швидкісних методів досліджень і почалася тривала сумісна робота на Північно-Кримському магістральному каналі, каналі Дніпро-Донбас, Каховській, Снігирівській, Машівській зрошувальних системах та ін.
У 1964 році в університеті було створено кафедру основ та фундаментів, яку очолив професор Е.В. Платонов.
У 1968 – 1969 роках відбувся захист дисертацій перших аспірантів.
У 1971–1972 роках колектив кафедри брав участь у розробленні державної теми “Мікросейсморайонування міст Дагестану”. Було створено спеціальну експедицію, основною задачею якої було проведення статичного зондування ґрунтів розширеним наконечником. Ці дані використовувалися для уточнення інженерно-геологічних розрізів міст Махачкала, Дербент, Хасав'юрт, Буйнакск. Відповідальним за виконання теми був аспірант Вагідов М.М. Із ним співпрацювали полтавські студенти Моргушин В.В., Рубайко Г.Б., Воль- вач В.П., Свергун О.В., Цвєткова Н., Бордачева Г. та лаборант кафедри Бажан О.В.
Навесні 1972 року відповідно до договору на проведення штампових випробовувань у бурових свердловинах на глибині 30 м для проектування нових мостів при реконструкції Каракумського каналу було створено геологічну експедицію. Реконструкція каналу полягала у тому, що його водозабір збільшувався до 800 м3/с, канал розширювався, необхідне було будівництво нових мостів. Для проведення польових робіт було створено експедицію, роботою якої керував Коваленко В.І – тоді студент 4-го курсу. До складу експедиції увійшли інженер Олейніченко Ю.І., лаборанти Грачева А., Касіч М., Бортнік Л., Бригида О. та група студентів другого курсу, а також побував як інженер Погребняк М., який тільки що завершив навчання в інституті.
У 1973 році у Москві проходив Восьмий Міжнародний конгрес з механіки ґрунтів, геотехніки і фундаментобудування. Від колективу кафедри на ньому були присутніми професор Платонов Є.В. і доцент Зоценко М.Л. У конгресі взяли участь провідні науковці Світу і СРСР. Участь у конгресі дозволила значно розширити науковий напрям кафедри, перш за все, щодо питання фундаментобудування.
Вище було зазначено про інженерно-геологічну сторону наукової роботи, якою керували професор Платонов Є. В. і Разорьонов В.Ф. Але у той же час під безпосереднім керівництвом Платонова Є.В. велася підготовка аспірантів-виробничників: Хазін В.Й. – на той час – начальник будівельного управління тресту “Південьтрансбуд” м. Полтава, Ландар О.М. – головний інженер того ж управління, Кузьменко Г.В. – керуючий трестом “Полтавсільбуд”. Хазін В.Й. займався дослідженням коротких пірамідальних паль, Ландар О.М. – досліджував різні фундаменти опор ліній контактної мережі залізниць, Кузьменко Г.В. – оптимальні методи фундування сільських будівель і споруд у межах центрального регіону України.
Найбільшу кількість досліджень коротких пірамідальних паль було проведено у Сумській області на будовах “Облагробуду”. Ці роботи проводилися у період із 1973 по 1981 роки. На різних будівельних майданчиках були досліджені основні особливості роботи коротких пірамідальних паль на дію вертикальних і горизонтальних навантажень. Ці розробки увійшли практично до всіх нормативних документів із пірамідальних паль, які на той час створювалися у межах колишнього СРСР. Роботи виконувалися під керівництвом доцента Зоценка М.Л. Зі сторони Сумського “Облагробуду” активну участь у роботі брали начальник “Оргтехбуду” Старцун В.Д. і головний технолог Павлов О.П.
Із 1976 року подібні роботи кафедра стала проводити для Курського “Облагробуду”, де зі сторони замовника роботами займався начальник технічного відділу Усенко Б.О.
У 1974 – 1975 роках співробітники кафедри проводили дослідження коротких пірамідальних паль на будівництві КАМАЗу у м. Набережні Човни Татарської АРСР. Будівництво проводило Головне управління “Каменергобуд” Міністерства енергетики СРСР. Будівельників цікавило питання, як поведуть себе такі палі в умовах значного сезонного промерзання ґрунтів основи. За результатами цих досліджень були розроблені рекомендації з використання коротких пірамідальних паль в умовах ґрунтів, що мають здатність до морозного здимання.
У 1978 році при будівництві комплексу “Турист” у м. Полтава були проведені експерименти з дослідження особливостей несучої здатності пірамідальних паль в умовах намивної території. Для цього викладачами кафедри була створена із металу тензометрична пірамідальна паля натуральних розмірів. Дві протилежні грані палі мали по п'ять зйомних елементів, які кріпилися на тензодинамометрах так, що можливо було встановлювати контактні нормальні й дотичні напруження при кожному ступені навантаження палі. У ґрунт палю було вдавлено гідравлічним домкратом за методикою пенетраційних випробовувань. Були ніби виконані пенетраційні випробовування ґрунту наконечником висотою 2 м. Після відпочинку палі вона була випробувана на вертикальне і горизонтальне навантаження, внаслідок чого були отримані епюри відповідних контактних напружень.
Дослідження пірамідальних паль на горизонтальні й моментні навантаження також проводилися стосовно фундаментів тришарнірних рам і опор контактної мережі залізниць. У процесі досліджень була створена опора контактної мережі з конічною фундаментною частиною. Це дозволило повністю механізувати процеси виготовлення таких опор методом центрифугування і занурення їх у ґрунт. Така робота проводилася разом із ЦНДІБ Мінтрасбуду СРСР, від якого як замовник виступав О.О. Орел – керівник лабораторії опор контактної мережі цього інституту. У цих роботах зі сторони кафедри брали участь аспірант кафедри Завалій Б.І., Ландар Л.М. – начальник будівельного управління “Трансбуд”, Жиденко ЄВ. – головний інженер цього управління.
Із 1983 року співробітники кафедра разом із колективом будівельного управлінням “Житлобуд” комбінату “Полтавабуд” проводили впровадження у Полтаві фундаментів у пробитих свердловинах (ФПС). Ця технологія пізніше отримала широке впровадження на будівельних майданчиках України. Цікавим був процес упровадження ФПС у Головному управлінні “Укрстальконструкція”. Того часу на території багатьох організацій України очікували своєї черги до монтажу так звані “модулі” типу “Кисловодськ”, “Москва”, “Орськ” тощо. Затримка їх монтажу траплялася з причини відсутності фундаментів, які, звичайно, виконували генпідрядники. Монтажники самостійно освоїли виготовлення ФПС і, відповідно, збільшили обсяг монтажу. Деякі управління перевиконали плани удвічі. Першим таким об'єктом був Полтавський колгоспний ринок, який тоді був перекритий модулями “Кисловодськ”.
У 1985 і 1986 роках у Полтаві були проведені дві так звані “школи передового досвіду інженерно-технічних працівників” системи Мінбуду і Мінмонтажспецбуду України.
У 1985 році на посаду старшого наукового співробітника кафедри прийшов Омельченко Павло Миколайович. Він активно включився в дослідження ФПС. Ним був запропонований і офіційно оформлений винахід мобільної установки для влаштування фундаментів у пробитих свердловинах на базі колісного трактора Т-150. Вже у 1986 році перший дослідний зразок на тракторі, який було спеціально для цього закуплено нашим інститутом, було виготовлено на базі спеціалізованого будівельного управління “Кременчукспецбуд” (начальник – Чернобаб Є.І) і використано на об'єктах будівництва главка “Укрстальконструкції”. Був укладений дворічний договір із “Украгробудом” у м. Києві на впровадження ФПС у сільське будівництво. Відповідальним за виконання цієї роботи став Павло Миколайович. Був виконаний величезний обсяг дослідних робіт і створено відомчий нормативний документ. Дослідження за цією темою лягли в основу дисертації Павла Миколайовича – аспіранта-заочника, яку він успішно захистив у 1990 році в Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій у м. Київ.
Учасники Другої Української конференції з механіки ґрунтів і фундаментобудування, м. Полтава, 1995 рік
Того ж 1985 року по закінченні нашого ВНЗ залишився працювати на посаді інженера-дослідника Винников Юрій Леонідович, який у 1986 вступив до аспірантури кафедри основ та фундаментів. На кафедрі він відповідав за виконання наукових розробок із упровадження ФПС у цивільне і промислове будівництво, які виконувалися за замовленням Міністерства будівництва України. В процесі цих досліджень були розроблені методи проектування і будівництва ФПС, проведено широке впровадження таких фундаментів на будівництві багатоповерхових житлових будинків, громадських будівель, промислових об'єктів. У період із 1983 по 1990 роки загальна кількість об'єктів, де було впроваджено фундаменти у пробитих свердловинах, склала більше ніж 280. За частиною із них за активної участі Юрія Леонідовича було встановлено геодезичний контроль, котрий продовжується і сьогодні. Захистив кандидатську дисертацію Винников Ю.Л. у 1990 році у спеціалізованій раді Ленінградського інженерно-будівельного інституту.
У 1991 році у Полтаві було проведено Першу, а у 1995 році – Другу Українські конференції з механіки ґрунтів, геотехніки і фундаментобудування. Згодом українські конференції проводилися у такому порядку: Третя – у 1997 році в Одесі, Четверта – у 2000 році в Києві, П’ята – у 2004 році в Одесі, а Шоста була проведена у Полтаві в листопаді 2008 року.
Учасники Міжнародного семінару з нелінійної механіки ґрунтів, м. Полтава, 2003 рік
Із 60-их років минулого століття Полтавський регіон разом із Харківською, Сумською і Чернігівською областями є центром видобування нафти і газу в Україні. Сьогодні у ньому видобувається 80 % вуглеводневої сировини. Це стало підставою тому, що у 2000 році в Полтавському державному (зараз національний) технічному університеті імені Юрія Кондратюка була відкрита спеціальність «Видобування нафти і газу». Із початку 2003 року цю спеціальність передали на кафедру основ та фундаментів, після чого вона отримала назву кафедри видобування нафти і газу та геотехніки. Однак для підготовки фахівців із даної галузі не вистачало висококваліфікованих викладачів. Тому до кафедри запрошувалися на роботу за сумісництвом провідні фахівці видобувних підприємств м. Полтава, а також спеціалісти пенсійного віку, які мали необхідний досвід та навички. Так, на кафедру на постійну роботу долучилися такі викладачі: Поліник Микола Михайлович – фахівець із буріння свердловин; Армішев Анатолій Михайлович – розробник родовищ нафти і газу, який був технічним керівником провідних видобувних підприємств регіону, працював на Кубі; кандидат технічних наук, доцент Бідношея Марія Олександрівна – збирання і підготовка продукції свердловин; кандидат хімічних наук, доцент Наливайко Олександр Іванович – експлуатація нафтових свердловин, науковець із питань інтенсифікації процесів видобування нафти; Воєнчук Микола Пилипович – провідний геолог із видобування нафти і газу.
Були встановлені наукові контакти з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу, Московським державним університетом нафти і газу імені І.М. Губкіна, Уфимським державним технічним університетом нафти і газу.
Іншою проблемою було те, що у бібліотеці університету не було накопичено спеціальної літератури з нафтогазової справи. Довелося самостійно поповнювати навчально-методичну базу, збирати необхідний матеріал, відшукувати його через МБА, закуповувати літературу. Сьогодні кафедра має достатній набір підручників, посібників, монографій і методичної літератури. Недостатня кількість примірників компенсується наявністю електронної бази, якою можуть користуватися студенти університету.
Що стосується лабораторної бази, то на території університету побудований нафтогазовий полігон із чотирма експлуатаційними свердловинами й усім необхідним обладнанням.
У 2005 році був проведений перший випуск спеціалістів за спеціальністю “Видобування нафти і газу”.
У листопаді 2007 року в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відбувся Міжнародний науково-технічний семінар “Сучасні проблеми геотехніки”, присвячений 110-річчю з дня народження колишнього завідувача кафедри основ і фундаментів Полтавського інженерно-будівельного інституту, видатного будівельника залізничних мостів, професора Євгена Володимировича Платонова.
Перший випуск студентів зі спеціальності “Видобування нафти і газу”
Підготовка фахівців
Із початку свого існування кафедра, тоді ще кафедра основ і фундаментів, а зараз кафедра видобування нафти і газу та геотехніки, здійснює підготовку студентів нафтогазового, будівельного, та санітарно-технічного факультетів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, викладаючи курси за напрямами “Геотехніка”, “Інженерна геологія”, “Механіка ґрунтів”, “Основи та фундаменти”, “Будівельні конструкції”. Причому вона є випускаючою зі спеціальності 7.060101 (8.090304) “Будівництво”, і як наслідок, кожного року на кафедрі захищаються близько десяти дипломних проектів та магістерських робіт за даним напрямом.Починаючи з 2000 року кафедра здійснює підготовку фахівців за напрямом “Гірництво” за спеціальністю “Видобування нафти і газу”, освітньо-кваліфікаційні рівні: “бакалавр” (6.090304), “спеціаліст” (7.090304), “магістр” (8.090304).
Із 2007 року підготовка фахівців здійснюється за напрямами підготовки Переліку – 2006, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року № 1719, в якому зазначений окремий напрям освіти – “Нафтогазова справа” з професійною орієнтацією на підготовку магістрів за спеціальністю “Видобування нафти і газу”.
Основою якісної підготовки фахівців за спеціальністю "Видобування нафти і газу" є поєднання академічного досвіду викладачів кафедри з великим виробничим досвідом науково-виробничих кадрів полтавських нафтогазових підприємств: ГПУ “Полтавагазвидобування”, НГВУ “Полтаванафтогаз”, ДТП “Бурова техніка” та інших, які широко залучаються до навчального процесу. Дипломне проектування за спеціальністю “Видобування нафти і газу” відбувається ще у більш тісній співпраці із нафтопромисловими підприємствами Полтавщини. Так, як керівники дипломних проектів та консультанти за окремими розділами дипломної чи магістерської робіт постійно залучаються провідні спеціалісти газонафтовидобувних, проектних та науково-дослідних підприємств регіону серед яких: завідуюча лабораторією розроблення нафтогазових родовищ Полтавського філіалу нафтогазового інституту ВАТ УкрНГІ Петруняк Ганна Василівна; головний геолог НГВУ “Полтаванафтогаз” Боднар Анатолій Вікторович; головний геолог ГПУ “Полтавагазвидобування”, к.г.м.н. Куль Адам Йосипович; головний інженер ЗАТ “Пласт” Свистун Анатолій Андрійович; начальник відділу НГВУ “Охтирканафтогаз” Заєць Володимир Петрович; завідуюча лабораторією Полтавського відділення УДГІ, к.т.н. Іванків Ольга Олександрівна; вчений секретар Полтавського відділення УДГІ, к.т.н. Писаренко Анатолій Анатолійович; провідний науковий співробітник Полтавського відділення УДГІ Троцький Василь Пилипович; начальник ГС “Солоха” ГПУ “Полтавагазвидобування” Пилипів Сергій Степанович.
Головами державних екзаменаційних комісій за спеціальністю “Видобування нафти і газу” є: головний геолог НГВУ “Полтаванафтогаз”, к.г.м.н. Боднар Анатолій Вікторович; радник генерального директора ГПУ “Полтавагазвидобування” Мороз Анатолій Іванович.
Бакалаври за професійним спрямуванням спеціальності “Видобування нафти і газу” та кваліфікацією “бакалавр із нафтогазової справи” орієнтовані на роботу в добувній промисловості з дослідження й розроблення родовищ вуглеводнів (нафти і природного газу), видобування нафти та газу, конденсації і регазифікації природного газу для транспортування. Вони також можуть працювати в організаційно-управлінських службах, комерційних фірмах, пов'язаних із сервісом та продажем, у рекламних агентствах відповідного профілю тощо.
Можливі посади: фахівець, здатний виконувати технічну, інженерну, технологічну, контрольну, освітню роботи в галузі видобування нафти і газу й може займати такі первинні посади: майстер, старший майстер промислів, цехів капітального ремонту та освоєння свердловин; майстер, технік або інженер із технологічних процесів видобування й підготовки нафти і газу; майстер, старший майстер чи технолог промислу, цеху капітального ремонту свердловин або підземного сховища нафти та газу; технік, інженер у виробничих і виробничо-технічних відділах, з охорони праці, техніки безпеки, нормування; технік, інженер-конструктор у відповідних спеціалізованих конструкторських бюро та науково-дослідних інститутах; старший лаборант, майстер виробничого навчання чи викладач відповідних дисциплін у професійно-технічних і вищих навчальних закладах освіти; референт або менеджер у комерційних фірмах та рекламних агентствах відповідного профілю та ін.
Після отримання диплома бакалавра, крім роботи на виробництві, випускники можуть продовжити навчання в нашому університеті для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр".
Дисципліни
Інженерна геологіяІнженерна геологія регламентує використання геології в інженерно-будівельній справі. Користуючись методами геології, вона вивчає напластування, властивості ґрунтів і явища, які відбуваються в межах району будівництва. При цьому застосовують геологічний метод, тобто метод природно-історичного аналізу для якісного оцінювання району. Вважають, що особливості інженерно-геологічних умов району є результатом довготривалої спільної дії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. У ході будівництва виникають нові процеси, які називаються інженерно-геологічними. Вони проявляються у формі геологічних процесів, але зумовлені результатами інженерної діяльності людини. Для кількісного оцінювання різних факторів в інженерній геології користуються експериментальним і розрахунково-теоретичним методами. Як наука інженерна геологія сформувалася у XVIII − XIX століттях у період інтенсивного розвитку промисловості. Першими, хто зацікавився геологічною наукою, були М.В. Ломоносов, англієць Б. Геттон, німець А. Вернер. Засновниками радянської школи інженерної геології слід уважати таких учених, як Ф.П. Саваренський, І.В. Попов, Є.М. Сергєєв.
Інженерно-геологічні умови України досить різноманітні. В її межах можна знайти прояви багатьох складних інженерно-геологічних процесів. Значна частина території вкрита лесовими просадочними ґрунтами. Найбільшу товщину ці ґрунти мають у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Херсонській областях. Саме в цих умовах побудовані й успішно експлуатуються складні інженерні споруди (доменні печі, промислові будівлі, висотні споруди тощо).
Для підгірних і гірських районів України (Крим, Карпати) характерні землетруси, зсуви, карсти, суфозія тощо. На Півдні й Сході України поширені підроблювані території (Кривий Ріг, Донбас).
Рукотворні моря і канали на Дніпрі зумовили виникнення таких інженерно-геологічних процесів, як переробка берегів, підтоплення, затоплення. Для Керченського півострова характерні так звані набухаючі ґрунти.
Усе це вимагає спеціальної підготовки інженерів-проектувальників, будівельників і фахівців з експлуатації у галузі інженерної геології, основ та фундаментів.
Серед учених, працівників наукових і навчальних організацій України широко відомі імена спеціалістів в області інженерної геології А.М. Дранникова, М.М. Алексєєва, В.Ф. Краєва та інші.
Механіка ґрунтів
Механіка ґрунтів − теоретична основа фундаментобудування. Це наука про закономірності, що існують у ґрунтах унаслідок їх навантаження. На відміну від механіки суцільних середовищ, механіка ґрунтів розглядає дисперсні (роздроблені) тіла. Ґрунт складається із твердих частинок і пор, частково або цілком заповнених водою. Механіка ґрунтів використовує закони теоретичної механіки для суцільних абсолютно жорстких матеріалів, а також закони теорії пружності й будівельної механіки для суцільних тіл кінцевої жорсткості. На підставі цих законів у механіці ґрунтів установлюються нові закони, які враховують роздрібненість ґрунтів. При цьому поводження ґрунтів під навантаженням розглядається з урахуванням сучасних досягнень теорій пластичності й повзучості.
Основи механіки ґрунтів були закладені у працях Ш. Кулона, Ж. Бусінеска, К. Терцагі та інших. Серед радянських учених, які зробили вагомий внесок у формування сучасних уявлень про механіку ґрунтів, слід відмітити М.М. Герсеванова, М.О. Цитовича, В.Л. Флоріна, М.М. Маслова. Сучасна теорія фундаментобудування розроблена у працях таких учених, як В.Г. Березанцев, В.В. Соколовський, М.І. Горбунов-Посадов, М.В. Малишев, С.С. В'ялов, С.Р. Месчан, Ю.К. Зарецький, 3.Г. Тер-Мартиросян.
Основи та фундаменти
Основи та фундаменти − це прикладна дисципліна про прийоми розрахунку, конструювання і спорудження фундаментів залежно від властивостей основ. Великий внесок у розробку сучасних принципів проектування і спорудження основ і фундаментів зробили Ю.М. Абелєв, Б.І. Далматов, М.Ю. Абелєв, В.І. Крутов, М.М. Морарескул, А.О. Бартоломей, О.Б. Фадєєв та інші.
Механіка гірських порід
У процесі вивчення дисципліни студенти засвоюють відомості про: механічні властивості осадових гірських порід; основні фактори, котрі впливають на деформування та руйнування гірських порід при динамічному та статичному навантаженні; питання енергетики та основні закономірності руйнування порід долотами; умови стійкості стінок свердловин; абразивність гірських порід і металів. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати теорії, закони та закономірності механіки гірських порід, фізичні й механічні властивості гірських порід, механіку руйнування, масштабний чинник, експериментальні та натурні дослідження гірського тиску, абразивність і буримість гірських порід.
Курс базується на таких дисциплінах: “Теорія пружності”, “Опір матеріалів”, “Інженерна геологія”, “Нафтопромислова геологія”.
Фізика нафтового і газового пласта
Курс призначений для набуття студентами знань про дослідження фізичних властивостей нафтових і газових колекторів, властивостей пластових рідин і газів, газоконденсатних сумішей, методи їх аналізу, а також фізичні основи підвищення нафто-, газоконденсатовилучення із пластів.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати колекторські й фільтраційні властивості гірських порід, фізичні і фізико-хімічні властивості пластових рідни та газів в умовах залягання, що змінюються, фізико-хімічні основи підвищення нафто- і газоконденсатовилучення із пластів; знати мету й методи виконання експериментально-дослідних робіт, оброблення та аналіз експериментальних даних; знати принципи, критерії й засоби фізичного моделювання процесів, що відбуваються в поровому середовищі при експлуатації – правила обслуговування та безпечної експлуатації лабораторних установок і стендів, повнорозмірного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів; методи дослідження свердловинних флюїдів та колекторів; уміти визначати колекторські і фільтраційні властивості гірських порід, визначати фізичні властивості пластових флюїдів, використовувати одержані знання для науково обґрунтованого застосування технологічних процесів у нафто- і газовидобуванні з урахуванням процесів, які відбуваються у пласті; вміти формулювати мету і завдання лабораторних робіт, складати схему установки, експлуатувати необхідне для виконання експериментальних досліджень обладнання і контрольно-вимірювальні прилади, обробляти та аналізувати результати досліджень
Курс базується на таких дисциплінах: “Вища математика”, “Хімія”, “Фізика”, “Геологія”, “Інженерна геологія”, “Нафтопромислова геологія”, “Введення у спеціальність”.
Технологія видобування газу
Дисципліна є однією з основних профілюючих дисциплін зі спеціальності 7.090300 “Видобування нафти і газу”. В ній на підставі узагальнення теоретичних положень фізики нафтового і газового пласта та підземної гідравліки розглядається рішення задач прикладного плану з питань видобутку газу та конденсату, термінів розроблення та техніко-економічного оцінювання. Формулюються завдання управління технологічними процесами розроблення родовищ. Призначена для набуття студентами знань про техніку і технологічні процеси видобування газу, зосередження уваги на реалізації цих процесів і методах розрахунку оцінки режимних параметрів покладу.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати основні технологічні та супутні процеси розроблення родовищ газу, пов’язані з підготовкою, експлуатацією, дослідженням газових і нагнітальних свердловин; особливості й закономірності процесів, які протікають у покладах при русі газу та конденсату в пласті до свердловини, та методи керування цими процесами з метою одержання найбільшої газовіддачі; основи методик газопромислових розрахунків, їх алгоритм виконання; засоби розв’язування задач, які пов’язують процеси, що відбуваються в пласті, з процесами підйому газу та конденсату на поверхню; методи підвищення газовіддачі; вміти вирішувати конкретні задачі з проектування розроблення та експлуатації родовищ газу; вміти виконувати конкретні обчислювання при аналізі процесів розроблення родовищ газу в умовах практичної роботи на промислі; вміти розв’язувати технічні задачі в галузі проектування розробки, вибору та експлуатації обладнання для видобування газу; вміти проектувати технологічні процеси з підвищення газовіддачі.
Курс базується на таких дисциплінах: “Хімія”, “Фізика”, “Геологія”, “Інженерна геологія”, “Нафтопромислова геологія”, “Фізика нафтового і газового пласта”.
Викладачі кафедри
Завідувач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, д.т.н., професор Зоценко Микола Леонідович розпочав роботу на кафедрі у 1963 році. Викладає дисципліни:- “Основи нафтогазової справи”;
- “Промислова геофізика та інтерпретація даних”;
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів”;
- “Основи і фундаменти”;
- “Спецкурси для магістрів-будівельників”.
- математичне моделювання геотехнічних процесів;
- геотехніка та фундаментобудування в складних інженерно-геологічних умовах.
Д.г.-м.н., професор кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Суярко Василь Григорович розпочав роботу на кафедрі у 2009 році.
Викладає дисципліни:
- “Основи нафтогазової справи”;
- “Інженерна геологія”;
- “Прогнозування родовищ нафти і газу”.
- займається науково-технічною діяльністю в галузі гідрогеології, геохімії, та пошуків нафти і газу;
- основним напрямом є геохімія підземних вод та прогнозування покладів вуглеводнів.
Професор кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, д.т.н. Винников Юрій Леонідович розпочав роботу на кафедрі у 1985 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Спецкурси для магістрів-будівельників”.
- нелінійна механіка ґрунтів;
- основи та фундаменти, що влаштовуються з ущільненням ґрунтів.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Біда Сергій Васильович розпочав роботу на кафедрі у 1987 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Технологія зведення земляного полотна”;
- “Геологія нафти і газу”.
- геотехніка та фундаментобудування в складних інженерно-геологічних умовах;
- дослідження напружено-деформованого стану системи “основа − фундамент”;
- дослідження напружено-деформованого стану схилів.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Яковлєв Аркадій Вікторович розпочав роботу на кафедрі у 1958 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Будівельні конструкції”.
- сучасні методики визначення показників фізико-механічних властивостей ґрунтів.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Коваленко Володимир Ілліч розпочав роботу на кафедрі у 1973 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Механіка земляного полотна”;
- cпецкурс “Будівництво автодоріг у складних інженерно-геологічних умовах”.
- дослідження закономірностей ущільнення ґрунтів.
Професор кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Великодний Юрій Йосипович розпочав роботу на кафедрі у 1966 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Механіка гірських порід”;
- cпецкурс “Будівництво у складних інженерно-геологічних умовах”.
- − дослідження зсувних процесів та фізико-механічних властивостей ґрунтів.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Наливайко Олександр Іванович розпочав роботу на кафедрі у 2002 році.
Викладає дисципліни:
- “Технологія видобутку нафти”;
- “Фізика нафтового і газового пласта”.
- інтенсифікація видобування нафти у свердловинах, що експлуатуються на пізній стадії розробки;
- технологія гідрофобізації пластів;
- дослідження магнітних пристроїв для боротьби з АСПВ.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.х.н. Бідношея Марія Олександрівна розпочала роботу на кафедрі у 2003 році.
Викладає дисципліни:
- “Матеріали та хімічні реагенти в нафтогазовидобування”;
- “Збір та підготовка нафтопромислової та газопромислової продукції”.
- підготовка нафтопромислової та газопромислової продукції;
- вплив інгібіторів на якість підготовки продукції нафтогазовидобування.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Воскобійник Сергій Павлович розпочав роботу на кафедрі у 2002 році.
Викладає дисципліни:
- “Механіка гірських порід”;
- “Фізика нафтового та газового пласта”;
- “Технологія видобування газу”.
- дослідження напружено-деформованого стану вузлів з’єднання будівельних конструкцій;
- визначення показників фізико-механічних властивостей гірських порід;
- удосконалення методів розроблення нафтових, газових і газоконденсатних родовищ.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Бандуріна Олена Володимирівна розпочала роботу на кафедрі у 2003 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка ґрунтів, основи і фундаменти”;
- “Теоретичні основи та технічні методи інтенсифікації видобування нафти і газу”.
- дослідження динамічних впливів формувальних машин при реконструкції основ та фундаментів;
- удосконалення методики розрахунку осідання основ та фундаментів від впливу динамічних навантажень з урахуванням пошкоджень фундаментів;
- удосконалення методів розроблення нафтових, газових і газоконденсатних родовищ.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Єрмакова Інна Анатоліївна розпочала роботу на кафедрі у 2000 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Нафтопромислова геологія”;
- “Освоєння свердловин”.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Захарченко Людмила Степанівна розпочала роботу на кафедрі у 2005 році.
Викладає дисципліни:
- “Технологія видобування нафти”;
- “Технологія видобування газу”;
- “Збір та підготовка нафтопромислової та газопромислової продукції”.
Автор чотирьох друкованих наукових праць.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Мангура Андрій Миколайович розпочав роботу на кафедрі у 2006 році.
Викладає дисципліни:
- “Підземний ремонт свердловин”;
- “Технологія видобування газу”;
- “Збір та підготовка нафтопромислової та газопромислової продукції”.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Зімін Олег Леонідович розпочав роботу на кафедрі у 2005 році.
Викладає дисципліни:
- “Підземна газогідромеханіка”;
- “Дослідження нафтогазових пластів та свердловин”;
- “Нафтогазова механіка”.
- дослідження впливу вибухів на основи та фундаменти будівль і споруд;
- дослідження впливу вибухів на нафтові й газові пласти.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Гайдучок-Ємець Вікторія Володимирівна розпочала роботу на кафедрі у 2006 році за сумісництвом.
Викладає дисципліни:
- “Теорія основ інтенсифікації припливу вуглеводнів”;
- “Геологія нафти і газу”;
- “Основи нафтогазової справи”.
- геохімічні особливості пластових вод у звязку з нафтогазоносністю родовищ.
- геофізичні, гідродинамічні дослідження при бурінні і експлуатації свердловин.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Воєнчук Микола Пилипович розпочав роботу на кафедрі у 2004 році.
Викладає дисципліни:
- “Промислова геофізика та інтерпретація даних”;
- “Основи нафтогазової справи”.
Автор 5-ти друкованих наукових праць.
Старший викладач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Нізовцев Анатолій Володимирович розпочав роботу на кафедрі у 2004 році.
Викладає дисципліни:
- “Дослідження нафтогазових свердловин та пластів”;
- “Експлуатація свердловин на підземних сховищах газу”;
- “Буріння нафтогазових свердловин”;
- “Основи технології буріння та експлуатації свердловин”.
- розробка методик наукових досліджень;
- дослідження технологій підземного зберігання газу.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Харченко Максим Олександрович розпочав роботу на кафедрі у 2006 році.
Викладає дисципліни:
- «Інженерна геологія»;
- «Механіка грунтів, основи і фундаменти»;
- «Нафтогазова механіка».
- розрахунок основ, фундаментів, підпірних стін, огородження глибоких котлованів у складних інженерно-геологічних умовах, у тому числі з використанням чисельного моделювання методом скінчених елементів;
- імовірне оцінювання напружено-деформованого стану основ (у тому числі штучних) фундаментів, дослідження фізико-механічних характеристик ущільнених ґрунтів.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Ларцева Ірина Ігорівна розпочала роботу на кафедрі у 2006 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка грунтів, основи і фундаменти”;
- “Рекультивація земель”.
Автор 15-ти друкованих наукових робіт.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Петруняк Марина Валентинівна розпочала роботу на кафедрі у 2004 році.
Викладає дисципліни:
- “Екологічна безпека нафтових і газових родовищ”;
- “Матеріали та хімічні реагенти в нафтогазовидобуванні”;
- “Збір та підготовка нафтопромислової та газопромислової продукції”.
- дослідження механічних та фізико-хімічних характеристик ґрунтоцементу;
- очищення поверхонь водоймищ від нафтопродуктів;
- вплив інгібіторів на якість підготовки продукції нафтогазовидобутку.
Автор 25-ти друкованих наукових праць. Отримала 6 патентів на корисну модель.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Педченко Михайло Михайлович розпочав роботу на кафедрі у 2009 році.
Викладає дисципліни:
- “Промислова геофізика”;
- “Нафтопромислова геологія”;
- “Освоєння свердловин”.
- газогідраті технології в газопромисловому комплексі;
- хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Веденісов Андрій Васильович розпочав роботу на кафедрі у 2008 році.
Викладає дисципліни:
- “Нафтогазова механіка”;
- “Сучасні методи аналізу нафтопроводів”.
Автор 1-ї друкованої наукової праці.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Мельніков Олександр Леонідович розпочав роботу на кафедрі у 2005 році.
Викладає дисципліни:
- “Освоєння свердловин”;
- “Технологія видобування нафти”;
- “Дослідження нафтових та газових пластів і свердловин”.
Навчається в аспірантурі (науковий керівник − д.т.н., професор Р.М. Кондрат ІФТУНГ).
Автор 1-ї друкованої наукової праці.
Асистент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Лопан Руслан Миколайович розпочав роботу на кафедрі у 2001 році.
Викладає дисципліни:
- “Розроблення та експлуатація нафтогазоконденсатних родовищ”;
- “Технологія видобування газу”;
- “Фізика нафтогазового пласта”.
Автор понад 15-ти друкованих наукових робіт.
Доцент кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, к.т.н. Петраш Руслан Васильович розпочав роботу на кафедрі у 2005 році.
Викладає дисципліни:
- “Інженерна геологія”;
- “Механіка гірських порід”;
- “Нафтогазова механіка”.
Автор 9-ти друкованих наукових праць.
Наукова робота
У рамках наукових досліджень за напрямом “Геотехніка” розроблена методика оцінювання стійкості схилів із використанням математичного моделювання. Вона лягла в основу багаторічної програми спостереження за зсувонебезпечними схилами міста Полтава і Полтавської області. Розроблені конструкції фундаментів на пірамідальних палях, у пробитих свердловинах, на ґрунтоцементних палях, із використанням електричного закріплення, конструкції фундаментів широко застосовуються на новобудовах не лише міста Полтава і Полтавської області, а й усієї України. Економічний ефект порівняно із традиційними методами складає від 30 до 60 %. На основі проведених досліджень видані нормативні документи з проектування фундаментів ущільнення.Представники наукової школи кафедри видобування нафти і газу та геотехніки беруть активну участь у міжнародних конференціях, зокрема в Індії, Польщі, Словенії, Чехії, Японії, Іспанії, Росії.
Протягом останніх років фахівці школи беруть активну участь у виконанні державних програм із боротьби зі зсувами, енергозбереження, захисту навколишнього середовища тощо. Так, з метою організації чітких дій із забезпечення робіт, пов’язаних із захистом будівель і споруд від негативних інженерно-геологічних процесів, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради створена постійно діюча комісія у складі якої працюють науково-технічні кадри кафедри видобування нафти і газу та геотехніки:
- доцент, к.т.н. Великодний Ю. Й. (заступник голови комісії);
- професор, д.т.н. Зоценко М.Л. (член робочої групи);
- доцент, к.т.н. Біда С.В. (секретар робочої групи).
Для міста Полтава проблема зсувів є особливо актуальною, оскільки місто є історичним і культурним центром із великою кількістю пам’ятників архітектури, розташованих на зсувонебезпечних схилах. Це і садиба-музей В.Г. Короленка, Червона площа, на якій зведений Свято-Успенський кафедральний собор, просп. Першотравневий, де знаходиться Свято-Миколаївська церква, ділянка вулиць Червоний шлях, Лугова, Історична, пров. ХТЗ, Дослідне поле, Краєзнавчий музей та ін.
Спостереження лабораторії з моніторингу за розвитком небезпечних процесів і явищ при кафедрі видобування нафти і газу та геотехніки під керівництвом к.т.н., доцента Ю.Й. Великодного показали, що за останні роки площі проявів зсувів та зсувних явищ збільшились у м. Полтава майже у чотири рази. Це викликано тим, що Полтава історично розташована на правому березі р. Ворскла, який є південно-східною частиною схилу Полтавського лесового плато із перепадами позначок до 80 м. На плато існує розвинута мережа балок і ярів зі зсувними і зсувонебезпечними схилами, яка з’єднана з долиною р. Ворскла, причому у межах міста більшість схилів забудовані будівлями і спорудами. Так, на території міста Полтава є такі зони, де зсуви загрожують життєдіяльності людини це: вул. Монастирська; Іванова та Інститутська гори; схили Коцюбинського, Павленківського, Панянського, Архієрейського, Нижньомлинського ярів; схили плато біля селищ Яківці, Червоний шлях; автодорога Київ – Ростов тощо.
За кожним із обстежених об’єктів вирішені такі питання:
- обстежена ділянка схилу і на основі аналізу геологічних і гідрогеологічних умов визначено тип зсувонебезпечності;
- обґрунтовано можливість виникнення у подальшому умов для активізації зсувних процесів;
- проведені дослідження ґрунтів і визначені характеристики для нових умов існування схилів;
- за допомогою розробленої програми методом кінцевих елементів на ЕОМ розраховано стійкість схилу в усіх вірогідних умовах існування;
- запропоновані ефективні схеми протизсувних і утримуючих споруд;
- надані пропозиції із забезпечення стійкості схилу;
- надані рекомендації із забезпечення постійного нагляду за станом схилу і розташованих на ньому будівель.
За результатами роботи наукової школи у 2007 році на базі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка відкрито спеціалізовану раду із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності 05.23.02 "Основи і фундаменти".
У рамках наукових досліджень за напрямом “Нафтогазова справа” ведеться робота з розроблення інноваційної технології гідрофобізації привібійної зони продуктивного нафтового пласта та гідрофобних матеріалів для водоізоляційних робіт, що дає змогу суттєво збільшувати дебіт нафти та одночасно зменшити ступінь обводнення свердловини. Також успішно здійснюється апробація технології та механізмів для запобігання відкладання парафінів у колонах насосно-компресорних труб, на глибинному обладнанні та транспортних лініях. За даним напрямом одержано 8 патентів, опубліковано 4 наукових роботи. Результати наукових розробок починаючи з 2005 року представлялися на щорічних виставках “НафтаГазСервіс”, які проводяться у м. Полтава. Впроваджуються наукові розробки на об’єктах НГВУ “Бориславнафтогаз” у тісній співпраці із фахівцями НДіПР ВАТ “УкрНафта” м. Івано-Франківськ (технологія впроваджена на 3-ох свердловинах).
Починаючи з 2008 року науковий потенціал кафедри видобування нафти і газу та геотехніки було зосереджено на розробленні нового інноваційного наукового напряму нафтопромислової проблематики “Газогідратні технології в газопромисловому комплексі України”. Розпочато створення проблемної лабораторії газогідратних технологій із наступних напрямів наукових досліджень:
- дослідження фізико-хімічних властивостей газогідратів та дисперсних композитних середовищ, які моделюють природні газогідратні системи, з застосуванням сучасних вимірювальних приладів та методів;
- вивчення кінетики утворення та морфології кристалів газових гідратів, у тому числі за наявності поверхнево-активних добавок, які або прискорюють, або уповільнюють процес гідратоутворення;
- дослідження ефектів самоконсервації та примусової консервації газогідратів та впливу на них фізичних полів, різних добавок, що є необхідним для створення газогідратних сховищ газу та для розроблення технологій газогідратного транспорту газу;
- розроблення молекулярно-динамічних моделей процесів, пов'язаних з ефектом консервації газових гідратів, поверхневого та об'ємного розкладання газогідратів у різних термобаричних умовах;
- розроблення та оптимізація складу “кінетичних” інгібіторів, які збільшують індукційний період початку гідратоутворення в динамічних умовах, і проведення дослідно-промислових випробовувань для виявлення меж їх ефективного застосування;
- розроблення та оптимізація складу “кінетичних” інгібіторів, які збільшують індукційний період початку гідратоутворення в динамічних умовах, і проведення дослідно-промислових випробовувань для виявлення меж їх ефективного застосування;
- дослідження механізмів розкладання гідратних відкладень в умовах, які моделюють реальні промислові системи, під впливом різноманітних дій, зокрема фізичних полів. Розроблення та дослідження технології очищення газопроводів газогідратними поршнями;
- оптимізація технології оброблення природних газів із рециркуляцією летючих та нелетючих інгібіторів гідратоутворення. Удосконалення “безінгібіторних” процесів промислової та заводської обробки природного газу на основі сучасних фізико-хімічних методів інтенсифікації технологічних процесів із застосуванням вихрових труб, дозвукових та надзвукових вихрових газодинамічних сепараторів, ежекторів нового покоління;
- математичне моделювання розроблення газогідратних покладів у морських відкладеннях із використанням горизонтальних та багатостовбурних свердловин і різних технологій дій на пласт;
- розроблення та дослідження газогідратних технологій розділення газових сумішей, зокрема біогазу, шахтного газу, виробництва та акумулювання холоду, утворення і використання льодогазогідратних капсул;
- розроблення механізму процесу заміщення молекул метану в гідраті на молекули СО2 без руйнування кристалічної решітки та експериментальне дослідження кінетики цього процесу.
