КАФЕДРА ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ
Історія кафедри
Роком народження кафедри вищої математики Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка можна вважати 1952 рік, коли на базі дисциплін “Вища математика” та “Теоретична механіка” була створена кафедра вищої математики Полтавського інженерно-будівельного інституту. Колектив кафедри складався з 5-ти осіб. Першим завідуючим кафедри був призначений кандидат технічних наук, доцент Куренков Олександр Федорович. Він керував роботою кафедри до 1957 року. За цей час відбулося організаційне становлення кафедри.
З 1957 до 1961 р. кафедру очолював кандидат фізико-математичних наук, доцент Супрун Микола Миколайович. У цей період збільшується кількість годин, що відводяться за учбовим планом на вивчення математики, і збільшується план прийому студентів до інституту. Тому кафедра математики зростає чисельно, укріплюється організаційно. Вводиться математичний практикум, базою для якого були логарифмічні лінійки та арифмометри “Фелікс”. Починає працювати семінар з філософських проблем математики, стає жвавішою наукова робота.
З 1961 до 1972 року кафедрою керує кандидат фізико-математичних наук, доцент Дейнеко Клара Сергіївна. Число членів кафедри досягає 17 чоловік. На кафедрі починає регулярно працювати методичний семінар. Обсяг курсу вищої математики збільшується до 520 годин. Кріпне матеріальна база, з’являються настільні електричні обчислювальні машини. Удосконалюється методика проведення математичного практикуму.
В 1972 році кафедру вищої математики розділяють на дві кафедри: вищої математики та теоретичної механіки. Кафедру вищої математики очолює кандидат фізико-математичних наук, доцент Засько Юрій Миколайович. Кількість викладачів з науковими ступенями та званнями починає поступово зростати. Кафедра починає співпрацювати з Інститутом гідромеханіки АН УРСР, з Київським державним університетом.
З 1985 до 1988 року кафедрою керує кандидат фізико-математичних наук, доцент Горбань Анатолій Григорович. В цей час на кафедрі вже працює 9 кандидатів наук.
У 1989 році завідуючим кафедри призначено кандидата фізико-математичних наук, доцента Ємця Олега Олексійовича. На кафедрі з’являються персональні комп’ютери, захищають докторські дисертації Сєров М.І. та Ємець О.О., відкривається аспірантура, починають регулярно працювати наукові семінари, захищаються 4 кандидатські дисертації.
В 1998 році кафедру вищої математики знову розділяють на дві кафедри. Кафедру вищої математики очолює доктор фізико-математичних наук, професор Сєров М.І., кафедра продовжує розвиватись.
Склад кафедри
Сєров М.І, доктор фізико-математичних наук, професор.
Працює в університеті з 1984 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1993. Умовна симетрія нелінійних хвильових рівнянь.
Наукова орієнтація: Симетрійний аналіз рівнянь математичної фізики
Кількість публікацій: 160
-
Сєрова М.М., кандидат фізико-математичних наук, доцент.
Працює в університеті з 1984 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1984. Точні розв’язки нелінійних диференційних рівнянь, інваріантних відносно груп Евкліда і Галілея.
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 48
- Пужай
О.М., кандидат фізико-математичних
наук, доцент.
Працює в університеті з 1974 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1993. Автоматизація розрахунків осесиметрійних полів у областях з тонкими включеннями
Наукова орієнтація: математичні моделі фільтрації та масопереносу
Кількість публікацій: 40
- Малинський
С.М., кандидат фізико-математичних наук,
доцент.
Працює в університеті з 1980 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1985. Допустимі зсуви ймовірних мір у
нескінченовимірних просторах
Наукова орієнтація: теор в в застосування в економічних моделях та задачах теорії надійності механічних систем
Кількість публікацій: 52
- Тулупова
Л. О., кандидат фізико-математичних наук,
доцент.
Працює в університеті з 1991 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1997. Ліївська та умовна симетрія
нелінійних рівнянь параболічного типу
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 21
- Ічанська
Н.В., кандидат фізико-математичних
наук, доцент.
Працює в університеті з 1995 р.
Рік захисту та тема дисертації: 2006. Ліївська та умовна симетрії деяких рівнянь еволюційного типу
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 20
- Блажко
Л.М., кандидат
фізико-математичних наук, доцент.
Працює в університеті з 1994 р.
Рік захисту та тема дисертації: 2008. Симетрійні властивості та точні розв’язки нелінійних рівнянь гіперболічного типу.
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 12
- Зюков
М.Є., кандидат фізико-математичних
наук, доцент.
Працює в університеті з 2010 р.
Рік захисту та тема дисертації: 1980. Предельные теоремы для случайных процессов с независимыми приращениями и ограниченными в одну сторону скачками
Кількість публікацій: 28.
- Плюхін
О.Г., кандидат фізико-математичних
наук, старший викладач.
Працює в університеті з 2010 р.
Рік захисту та тема дисертації: 2009. Умовні симетрії та точні розв'язки систем типу реакції-дифузії зі степеневими коефіцієнтами дифузії..
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 9
- Омелян
О.М., кандидат
фізико-математичних наук, старший
викладач.
Працює в університеті з 2001 р.
Рік захисту та тема дисертації: 2010. Симетрійні властивості та точні розв’язки нелінійних рівнянь параболічного типу.
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 9
- Самоздран
А.О., старший викладач
Працює в університеті з 1975 р.
Кількість публікацій: 4
- Карпалюк
Т.О., асистент
Працює в університеті з 2000 р.
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 4
- Рассоха
І.В., асистент
Працює в університеті з 2002 р.
Наукова орієнтація: Симетрійні властивості та точні розв'язки нелінійних рівнянь параболічного типу
Кількість публікацій: 3
- Наливайко
Л.Г., асистент
Працює в університеті з 2003 р.
- Горбань
Н.М.,асистент
Працює в університеті з 1989 р.
- Рогова
Н.Ю., асистент
Працює в університеті з 2004 р.
- Рендюк
С.П., асистент
Працює в університеті з 2007 р.
Напрямки
Кафедра вищої математики забезпечує викладання: вищої математики, теорії ймовірностей. Основною метою вивчення дисципліни “Вища математика” є: : ознайомлення студентів з основами математичного апарату необхідного для розв’язування теоретичних і практичних задач, вироблення навичок математичного дослідження прикладних задач, наприклад, побудови їх математичних моделей; вироблення у студентів вміння самостійно працювати з навчальною літературою з математики та її прикладних питань;
одержання необхідної математичної підготовки та певного об’єму знань для вивчення інших дисциплін математичного циклу. Головним завданням дисципліни є засвоєння основних математичних понять та вироблення навичок їх застосування для розв’язування практичних задач.
Кафедра вищої математики забезпечує викладання вищої математики:
- у всіх групах 1 та 2 курсів інженерно-будівельного та електромеханічного факультетів;
- у всіх групах 1 курсу санітарно-технічного, фінансова-економічного, економіко-інформаційних технологій і управління (крім спеціальності ЕІ) та архітектурного факультетів;
- для всіх спеціальностей заочного факультету;
- друга вища освіта;
- Гадяч – спеціальності НГ, ЕО
- Охтирка – спеціальність НГ.
теорії ймовірностей та математичної статистики:
- у всіх групах 2 курсу фінансова-економічного та економіко-інформаційних технологій і управління ;
- економічні спеціальності заочного факультету;
- елементарна математика:
- підготовчі курси;
- підготовче відділення для іноземців
Наукові школи
Наукова школа кафедри вищої математики працює за науковим напрямом “Симетрійний аналіз рівнянь математичної фізики” під керівництвом професора, доктора фізико-математичних наук, завідувача кафедри вищої математики Сєрова М.І.
Дослідження здійснюються з 1984 року з питань:
вивчення та класифікація симетрійних властивостей рівнянь математичної фізики;
застосування груп інваріантності рівнянь математичної фізики для редукції цих рівнянь та знаходження їх точних розв’язків.
Класичні рівняння математичної фізики, такі, як системи рівнянь Максвела, Дірака, Пуассона, Д'Аламбера, Шредінгера, Нав'є-Стокса, що описують реальні фізичні процеси гідродинаміки, газової динаміки, хвильових процесів, квантової теорії поля, задовольняють принципи відносності Галілея та Пуанкаре - Ейнштейна. У зв'язку з інтенсивним розвитком в останні роки фізики, математичної фізики, теоретичної фізики, з'явилося багато нових моделей, котрі претендують на описання фізичних процесів. Ці моделі потребують аналізу як із точки зору тієї чи іншої галузі фізики, так і з точки зору математики, а саме: вони повинні задовольняти ті самі принципи відносності, що й процеси, які вони описують.
Мета досліджень:
вивчення симетрійних властивостей математичних моделей;
вибір з усіх моделей тих, що задовольняють принципам відносності Галілея й Пуанкаре – Ейнштейна;
застосування вивчених властивостей до редукції вихідних рівнянь та знаходження їх точних розв’язків.
За останні роки були проведені дослідження галілеєвської, конформної, нелокальної та умовної симетрії різних рівнянь математичної фізики. Зараз проводяться роботи з розробки та застосування алгоритму нелокальних формул розмноження розв’язків рівнянь деяких з цих рівнянь.
За результатами досліджень зроблено ряд доповідей на наукових конференціях у Полтавському національному технічному університеті ім.. Ю. Кондратюка, на семінарах відділу прикладних досліджень Інституту математики НАН України, на науково-практичному семінарі “Українська школа групового аналізу диференціальних рівнянь: здобутки і перспективи (до 70-річчя з дня народження В.І.Фущича)” (Полтава, 2006), на конференції “Симетрія і інтегрованість рівнянь математичної фізики ” (Київ, 2006), ІІ міжнародній конференції молодих вчених з диференціальних рівняньта їх застосувань імені В.Я. Лопатинського ( Донецьк, 2008), Український математичний конгрес – 2009 ( Київ, 2009).
Науковими дослідженнями зараз займаються: 1 доктор наук, 6 кандидати наук, 2 викладачі.
За результат досліджень за цією тематикою опубліковано 4 монографії, понад 170 робіт як у вітчизняних так і зарубіжних виданнях.
Педагогічна діяльгість
На кафедрі організація і проведення поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів проводиться в світлі Болонської системи освіти.
Загальна трудомісткість дисципліни 100 балів, які розподіляються таким чином:
-теоретична частина - 50 балів ;
-практична частина - 50 балів.
2.Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю під час семестру:
2.1.Два колоквіуми, які проводяться у випадку відміни екзаменаційної сесії – 30 балів ( по 15 кожний).
2.2.Дві тестові контрольні роботи - 30 балів ( по 15 кожна).
2.3.Самостійне вивчення окремих тем, окремих теоретичних питань,які виносяться згідно навчальної робочої програми на самостійне опрацювання і вивчення ( перевіряється наявність конспекту і проводиться опитування ) –
10 балів.
2.4.Активність на лекціях – 10 балів.
2.5.Виконання домашніх практичних завдань – 10 балів.
2.6. Активність на практичних заняттях – 10 балів.
2.7.Присутнність на лекціях і практичних заняттях не оцінюється в балах
( пропуск лекції або практичного заняття, а також незадовільна оцінка означає 2 штрафних бали, які віднімаються від набраного рейтингу в разі, якщо цей пропуск або двійка не будуть відпрацьовані в індивідуальному порядку під час консультацій. У випадку успішного відпрацювання бали автоматично погашаються).
3.При визначені підсумкової оцінки складаються результати усіх видів контролю.
Сума балів відповідає наступним оцінкам :
91 -100 ----відмінно ( А )
81 – 90 -----дуже добре ( В )
71 - 80 -----добре ( С )
61 - 70 -----задовільно ( D )
51 - 60 -----достатньо ( Е )
31 - 50 -----незадовільно ( F )
0 - 30 -----незадовільно ( FX )
4.За бажанням студент має право складати екзамен із курсу в повному обсязі.
5.Якщо , згідно навчального плану, в кінці семестру підсумковий контроль – залік , то він виставляється при наявності 51 бала і більше.