КАФЕДРА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ І КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ОПОРУ МАТЕРІАЛІВ

Історія кафедри

Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів (ЗБіККтаОМ) була утворена 17 грудня 2005 року на базі кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій після приєднання до неї кафедри опору матеріалів (наказ по ПолтНТУ №197). До цього кафедра носила назву залізобетонних і кам’яних конструкцій та була започаткована в результаті поділу наказом МВССО УРСР №327 від 25 червня 1960 року кафедри «будівельні конструкції», котра існувала в Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського виробництва з 1933 року, на дві кафедри: «металеві та дерев’яні конструкції» та «залізобетонні і кам’яні конструкції».
Починаючи з 1960 року, новостворена кафедра активно включилась не тільки у навчально-виховний процес, але й вагомо заявила про себе в науково-дослідницькій та дослідно-конструкторській роботі. Тому невдовзі у 1963 році відповідно до наказу МВССО СРСР №122 від 16 квітня при кафедрі залізобетонних і кам’яних конструкцій була відкрита аспірантура. Науковими керівниками аспірантури тоді були призначені к.т.н., доцент Торяник М.С. за спеціальністю «залізобетонні та кам’яні конструкції», професор Платонов Є.В. за «спеціальністю основи та фундаменти»; к.т.н., професор Топчій Д.М за спеціальністю «архітектура».
Першим завідувачем кафедри (1960 – 1975 рр.) був відомий вчений, доктор технічних наук, професор Торяник Михайло Степанович, який не тільки добре налагодив навчальний процес, але й створив наукову школу з дослідження роботи залізобетонних конструкцій на складні види деформацій, добре відому як в Україні, так і за кордоном.
Після виходу Торяника М.С. на пенсію кафедрою завідували:
к.т.н., доцент Макаренко Л.П. – з 1975 по 1978 р.;
лауреат державної премії в галузі науки і техніки, д.т.н., професор Вахненко П.Ф. – з 1978 по 1985 р.;
к.т.н., доцент Руденко Ю.М. – в 1985 р.;
к.т.н., професор Павліков А.М. – з 1985 по 1990 р.;
к.т.н., доцент Митрофанов В.П. – з 1990 по 1997 р..
Сучасну назву кафедра отримала 7 грудня 2005 року, коли до неї була приєднана кафедра опору матеріалів, до цього створена у 1954 році в результаті поділу кафедри будівельної механіки. До моменту об’єднання двох кафедр першим завідувачем кафедри опору матеріалів (з 1954 по 1975 р.) був к.т.н., доцент Хілобок Г.К.
У подальшому цю кафедру очолювали:
к.т.н., доцент Куренков О.Ф. – з 1975 по 1981 р.;
к.т.н., доцент Толстопятов Р.В. – з 1981 по 1986 р.;
д.т.н., професор Горик О.В. – з 1986 по 2004 р.;
к.т.н., доцент Муравльов В.В – з 2004 по 2005 р.
З 1997 р. завідування кафедрою залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів покладено на д.т.н., професора Павлікова А.М.

Напрями, спеціалізації підготовки, кваліфікаційні рівні

До 1999 року кафедра забезпечувала підготовку тільки інженерів-будівельників, а тепер випускає кадри за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». При їх підготовці викладається 31 дисципліна, основні з котрих: залізобетонні та кам’яні конструкції; спеціальні курси зі зведення будівель і споруд із залізобетонних та кам’яних конструкцій; експлуатація і реконструкція будівель та споруд; метрологія і стандартизація; основи системного аналізу; комп’ютерні технології в проектуванні залізобетонних конструкцій; опір матеріалів, прикладна механіка й ін. В останні навчальні роки кафедра забезпечує навчання за цими дисциплінами до 560 студентів різних курсів, виконуються 25 – 35 дипломних проектів та 8 – 10 магістерських робіт, проводяться консультації дипломників з усіх будівельних спеціальностей, що існують в університеті.
Після захисту дипломного проекту випускники кафедри можуть працювати у галузі будівництва як на посадах лінійних працівників (виконроби, майстри), так і можуть обіймати в організаціях будівельного спрямування посади працівників керівного складу будь-якого рівня (начальник відділу, головний інженер, директор організації, президент корпорації та інші). Також випускники кафедри можуть працювати в проектних організаціях інженерами-конструкторами, головними інженерами проектів, директорами проектних інститутів чи організацій.
У 2003 році при кафедрі організовано підготовку фахівців за спеціалізацією «Експлуатація, ремонт і підсилення конструкцій будівель та споруд». Ця спеціалізація є єдиною в Україні й ставить за мету підготовку спеціалістів із надійного технічного обслуговування будівель. З появою цієї спеціалізації в галузі будівництва ієрархічне коло (проектування – будівництво – експлуатація) існування будівельного комплексу будівель та споруд тепер забезпечується підготовкою (до цього відсутньою для його третьої ланки) спеціалістів за профілем «експлуатація, ремонт і підсилення».
Протягом усього періоду своєї діяльності кафедра забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для потреб господарства, включаючи й зарубіжні країни, здійснює проведення науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських робіт, підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації, видання навчально-методичної й наукової літератури.

Навчальна робота

Навчальний процес забезпечується колективом із 20 чоловік науково-педагогічного та допоміжного персоналу. Серед них один – доктор технічних наук, професор; чотирнадцять – кандидати технічних наук, доценти; три – кандидати технічних наук, старші викладачі; один – старший викладач, один – асистент. Крім того, як допоміжний персонал до складу кафедри входять два завідувачі навчальних лабораторій, один старший лаборант, один лаборант, два майстри.

На одному із засідань кафедри (зліва направо): 1-ий ряд – к.т.н., доцент Гасенко А.В., к.т.н., ст. викладач Бойко О.В., к.т.н., доценти Кириченко В.А., Фенко Г.О.; 2-ий ряд – зав. лабораторії Жолоб А.П., к.т.н., доцент Фенко О.Г., к.т.н., доцент Купченко О.А.; 3-ій ряд – к.т.н., доценти Залужна К.І., Сопільняк О.В., Погрібний В.В.; 4-ий ряд – аспірант Качан Т.Ю., к.т.н., ст. викладач Рожко В.Н., аспірант Коваленко О.С, к.т.н., доцент Губій М.М., аспірант Юрко П.А., ст. викладач Папенко О.І.

Головною метою навчально-виховного процесу колектив кафедри ставить підготовку конкурентоспроможних спеціалістів із вищою технічною освітою для підприємств, установ і організацій різних форм власності, які були б здатні забезпечувати їх ефективну інженерну та господарську діяльність, адаптацію до швидкозмінних ринкових умов. Глибина інженерно-практичної підготовки, цілісність науково-технічного мислення забезпечується достатньо високим навчально-методичним і практичним рівнем навчального процесу викладання дисциплін.
Силами та стараннями викладачів кафедри для засвоєння теоретичного курсу створено навчальний майданчик із будівельних конструкцій із залізобетону, за допомогою котрого студенти не уявно, а наочно ознайомлюються з основними типовими залізобетонними конструкціями, що застосовуються при зведенні промислових, цивільних будівель і споруд.

Натурні будівельні елементи на навчальному майданчику з вивчення залізобетонних конструкцій

Для виконання розрахунково-графічних робіт як із циклу дисциплін опору матеріалів, так і залізобетонних конструкцій обладнано комп’ютерний клас. У ньому здійснюється тестовий контроль здобутих знань за програмами, розробленими доцентами та асистентами кафедри. Основна мета таких тестів – дати студентам можливість самостійно встановити не тільки рівень засвоєння ними пройденого матеріалу, але й рівень набутих навичок у розв’язанні задач, котрі переважно мають не академічний, а виробничий зміст.
Кафедра має лабораторні приміщення загальною площею 798,6 м2. Одне з них – найсучасніша в Україні лабораторія, призначена забезпечувати проведення лабораторних робіт із навчальних дисциплін, випробовувати та досліджувати будівельні залізобетонні й кам’яні конструкції. Вона була запроектована і побудована в 1973 році за участі всіх членів кафедри, що працювали на той час. Ця лабораторія з розмірами 18 х 36 м оснащена кран-балкою вантажопідйомністю 10 кН, мостовим краном вантажопідйомністю у 50 кН, сучасною обчислювальною технікою, унікальними випробувальними пристроями та машинами, силовим навантажувальним обладнанням для дослідження роботи конструкцій як статичним, так і динамічним навантаженням до 5000 кН.

Лабораторія для проведення лабораторних робіт та дослідження залізобетонних конструкцій

При кафедрі з 1986 року для розв’язання проблем у галузі будівництва була створена галузева науково-дослідницька лабораторія залізобетонних конструкцій, котра з 2001 року перепрофільована у госпдоговірну науково-дослідницьку лабораторію з обстеження і реконструкції будівель та споруд.
Для вивчення роботи залізобетонних конструкцій під навантаженням в умовах їх експлуатації, дослідження фізико-механічних властивостей бетону та арматурної сталі провідними викладачами кафедри розроблено лабораторні роботи. Студенти під керівництвом викладачів здійснюють їх виконання у трьох навчальних лабораторіях. Одна з цих лабораторій площею 102 м2 була обладнана ще у 1948 році, тепер обладнана комп’ютерним класом і забезпечує проведення лабораторних робіт із циклу дисциплін з опору матеріалів.

Студенти 4-го курсу зі старшим викладачем Бойко О.В. виконують лабораторну роботу з дисципліни «Залізобетонні конструкції»

Дві інші лабораторії, побудовані в 1965 та 1973 роках, мають приміщення загальною площею 696,6 м2 і призначені для проведення лабораторних робіт, що охоплюють цикл дисциплін із залізобетонних конструкцій, з метрології та стандартизації. Саме в цих трьох лабораторіях закріплюються ті підвалини знань, умінь і навиків, без яких неможливе протягом усього навчального процесу якісне навчання студента, його формування як майбутнього інженера.

Доцент Гасенко А.В. проводить лабораторну роботу з опору матеріалів

Для поглиблення засвоєння студентами лекційного матеріалу, виконання проектів та розрахунково-графічних робіт, розв’язання задач під час самостійної роботи силами викладачів кафедри видано 18 підручників і навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки, а також 3 значних за обсягом довідники.
Із метою інтенсифікації та поліпшення організації навчального процесу для використання при підготовці наукових робіт магістрантами, аспірантами та виконанні студентами наукових рефератів видано 11 монографій.
Особливо високим попитом і популярністю серед студентів користуються методичні вказівки науковців кафедри, кількість котрих для виконання курсового, дипломного проектування, розрахунково-графічних та лабораторних робіт сягає 67. Вони активно сприяють збільшенню обсягу засвоєння навчального матеріалу, зручні у використанні, цілісні й зрозумілі у викладенні теоретичного та практичного матеріалу. Методичні вказівки добре ілюстровані, навчальний матеріал у них викладено на високому науково-методичному рівні у легкодоступній формі для сприйняття їх змісту студентами, написані літературною мовою. В них наводяться конкретні приклади розв’язання задач чи застосування конструктивних систем будівель у вітчизняному й закордонному будівництві, проблемних ситуацій, наслідків, що виникають у реальних умовах через допущені неточності в розрахунках та при будівництві.
У загальноуніверситетській системі підготовки спеціалістів, бакалаврів та магістрів кафедра є випускаючою. Процес їх навчання на завершальній стадії кожного навчального року закінчується виконанням 25 – 35 дипломних проектів та 8 – 10 магістерських робіт. Виконання дипломного проекту навчальним процесом ставить за мету закріпити й розширити здобуті теоретичні, практичні знання і розвинути вміння їх самостійного застосування при розв’язанні конкретних поставлених наукових, технічних і економічних задач. Саме при виконанні дипломного проекту чи магістерської роботи за допомогою керівника дипломного проекту студент виробляє навички систематизації знань у розв’язуваних конкретних задачах із проектування, засвоює здобуті протягом навчання на кожному курсі знання комплексного підходу до проблем проектування й набуває вміння їх об’єднувати в єдину систему. При цьому не менше від половини випускних проектів та магістерських робіт присвячуються розв’язанню реальних задач і проблем. Так, робота магістранта С.Ю. Плахтюка мала завданням розроблення пропозицій щодо збільшення міцності цегляної кладки непрямим армуванням просічно-витяжними листами (2006 р.); в магістерських роботах магістрантів П.М. Бовсуновської, С.М. Плахтюк були висвітлені проблеми впливу на міцність залізобетонних конструкцій будівлі торгового центру «Конкорд» у м. Полтаві її конструктивних особливостей і умов будівництва (2007 р.); в роботах магістрантів А.О. Білоконь, С.В. Городніченка, А.О. Остапчука досліджувались та розроблялись елементи конструктивної системи КУБ-2,5 для впровадження в каркаси житлових 16-поверхових будівель, збудованих на бульварі Б. Хмельницького у м. Полтаві (2008 р.); Д.Ф. Федоров розробляв методику розрахунку колон каркасів житлових 16-поверхових будівель; у роботі О.В. Григорової досліджувались багатошарові стінові блоки з метою застосування при зведенні будівель КП тресту «Кременчукнафтохімбуд» (2009 р.).

Магістранти (зліва направо): Городніченко С.В., Остапчук А.О та Білоконь А.О. – виконують магістерську роботу під керівництвом доцента Губія М.М. і професора Павлікова А.М. (2008 р.)

У плані виховання гуманістичних рис майбутніх інженерів кафедра розв’язує одне головне завдання – донести до кожного студента і зробити для нього життєво необхідними фундаментальні загальнолюдські цінності: гідність, порядність, милосердя, людяність.
Навчальний процес безперервно оновлюється: включаються у навчальний матеріал новітні досягнення науки і техніки, лекції мають проблемний характер, відображають актуальні питання теорії та практики, у лекційні курси й навчальні посібники впроваджуються результати наукових досліджень кафедри тощо. Особлива увага викладачами кафедри надається тому, щоб навчити студентів уміти застосовувати методи інформатики у розв’язанні проблем із проектування залізобетонних і кам’яних конструкцій та зведення з них будівель і споруд.
Викладачі ведуть постійний пошук нових педагогічних технологій, які поєднують навчання, науку й практику. Молодь заохочується до науково-технічної діяльності шляхом участі в науково-технічних конференціях, олімпіадах, конкурсах на кращу наукову студентську роботу, кращий дипломний проект, магістерську роботу, наукову статтю.
Вагомим внеском кафедри в організацію навчально-виховного процесу є працевлаштованість випускників. При сприянні керівників дипломних проектів багато випускників працевлаштовані інженерами-конструкторами в проектних організаціях, викладачами вищих навчальних закладів, коледжів та професійно-технічних училищ, майстрами і виконробами в будівельні організації.
Магістр, котрий виконує магістерську роботу на кафедрі, отримує підготовку, зорієнтовану переважно на науково-дослідницьку та викладацьку роботу, але може виконувати всі функції спеціаліста. Бакалавр у межах навчальних дисциплін, що викладаються кафедрою, перш за все підготовлений до подальшого здобуття вищої освіти у галузі будівництва, може обіймати посади нижчої ланки інженерно-технічного персоналу і працювати під керівництвом спеціаліста чи магістра, а за наявності виробничого досвіду – самостійно.
Серед найважливіших завдань колективу кафедри у забезпеченні навчального процесу – збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу, підвищення престижності інженерно-технічної освіти, інженерної праці, технічне та технологічне переоснащення навчально-виховного процесу.
Викладачі кафедри мають високий науковий рівень підготовки і найближчим часом ними планується захист докторських дисертацій із проблем подальшого розвитку теорії розрахунку залізобетону на основі оптимізаційних критеріїв та варіаційних методів у теорії пластичності бетону.

Наукова робота

Після створення при кафедрі аспірантури згідно з наказом МВССО СРСР №122 від 16.04.63 р. захищено кандидатських дисертацій 42 здобувачами.
Першими аспірантами кафедри стали Л.І. Сердюк (д.т.н., професор, працював до червня 2009 р. завідувачем кафедри теоретичної механіки ПолтНТУ) та Є.М. Бабич (нині д.т.н., професор, завідувач кафедри інженерних конструкцій Національного університету водного господарства і природокористування в м. Рівне). Безпосередньо на кафедрі захищено 4 докторські дисертації (М.С. Торяник, П.Ф. Вахненко, С.І. Роговий,
А.М. Павліков), а взагалі через аспірантуру пройшли навчання всі члени кафедри.
Керували аспірантурою доктор технічних наук, професор М.С. Торяник; доктор технічних наук, заслужений працівник народної освіти України, дійсний член академії будівництва України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки П.Ф. Вахненко; кандидати технічних наук, доценти В.П. Митрофанов, Є.В. Клименко, М.М. Губій, С.І. Роговий. Тепер керівництво науковою роботою аспірантів здійснюють доктор технічних наук, професор А.М. Павліков та кандидат технічних наук, доцент О.О. Довженко.

Викладачами кафедри зі студентами випробовуються залізобетонні вироби каркаса системи КУБ-2,5

Із числа колишніх аспірантів кафедри після захисту кандидатських дисертацій шестеро – Є.М. Бабіч, П.Ф. Вахненко, А.М. Павліков, Є.В. Клименко, С.І. Роговий, О.В. Семко – свій науковий шлях продовжують, захистивши докторські дисертації за спеціальністю «Будівельні конструкції, будівлі та споруди». Але багато хто присвятив своє життя науковій діяльності не тільки в галузі будівництва, але й у інших наукових галузях. Так, Л.І. Сердюк захистив дисертацію за двома спеціальностями – «Машинознавство і деталі машин» та «Динаміка, міцність машин, приладів і апаратури»; О.В. Горик захистив дисертацію за спеціальністю «Механіка деформівного твердого тіла»; М.Є. Рогоза – захистив дисертацію за спеціальністю «Економіка, організація і управління підприємствами». Сім випускників аспірантури стали академіками, десять – отримали звання професора і багато з них працювали й працюють проректорами ВНЗ, деканами факультетів і завідувачами кафедр, керівниками державних установ, будівельних організацій та інших галузей господарства.
Викладачі кафедри ведуть наукову роботу в галузі дослідження залізобетонних і кам’яних конструкцій на складні види деформацій при короткочасній та тривалій дії навантажень (керівник – д.т.н., професор
А.М. Павліков), а також опору руйнуванню й деформуванню бетонних і залізобетонних елементів, що зазнають складних неоднорідних НДС при різному характері зовнішніх впливів (к.т.н, доценти С.М. Микитенко, О.О. Довженко). За час існування кафедри за її науковими напрямами досягнуті результати викладено в 11 монографіях, а їх новизна підтверджена 17 авторськими свідоцтвами на винаходи, щорічно друкується 35 – 40 наукових статей. На кафедрі розроблена концепція (Г.О. Фенко, Л.П. Макаренко) щодо роботи залізобетонних конструкцій на довготривалу дію навантаження, яка змінила методику розрахунку попередньо напружених залізобетонних конструкцій. Про це на Міжнародному конгресі Федерації попередньо напруженого залізобетону в м. Нью-Йорку в 1974 році заслуховувалось повідомлення, надіслане доцентом Л.П. Макаренком.
Науковцями кафедри розроблено декілька теорій (керівники – д.т.н., професор М.С. Торяник; к.т.н., доцент В.П. Митрофанов) та багато методів розрахунку залізобетонних конструкцій, якими користуються не тільки в Україні, а й за її межами. Частину матеріалів наукової роботи кафедри враховано при розробленні нормативних документів і національних норм із розрахунку залізобетонних конструкцій.
Членами кафедри одержано 17 авторських свідоцтв та 6 патентів на винаходи різного типу, із яких авторське свідоцтво №387848 (автори Г.О. Фенко, Л.П. Макаренко) було використане у Франції.

Випробування колон каркасів для будівництва 16-квартирних житлових будинків у м. Полтаві

У 1962 та 1987 роках за ініціативою кафедри були проведені республіканські конференції з питань проблем удосконалення теорії складнозавантаженого залізобетону, що досліджувався на кафедрі. У 1997 та 2007 роках відбулися за участю представників багатьох країн конференції за темами «Проблеми теорії та практики залізобетону», присвячені відповідно 100- та 110-річчю з дня народження професора М.С. Торяника. У 2007 році проведена V Всеукраїнська науково-технічна конференція «Науково-технічні проблеми сучасного залізобетону» за участю провідного науково-дослідного інституту в галузі вдосконалення залізобетонних конструкцій (НДІБК) м. Києва. У 2009 році спільно з кафедрою теоретичної механіки проведено міжнародну конференцію «Динамічна міцність машин, будівель і споруд».
Колектив кафедри підтримує плідні творчі зв’язки й веде господарсько-договірну роботу з установами, заводами, промисловими і сільськогосподарськими підприємствами. Останніми роками були розроблені проекти реконструкції виробничих об’єктів, проведені обстеження і реконструйовано понад 100 будівельних об’єктів у Полтавській та інших областях України. За участю студентів спроектовані трибуни Полтавського картодрому, лабораторний корпус «Л» та корпуси «А» і «Ф» університету. Здійснена реконструкція полтавського стадіону «Ворскла».

Експериментальна перевірка вдосконалених на кафедрі сходових маршів житлових будівель

Кафедра брала участь у сертифікації якості залізобетонних виробів і конструкцій, які освоюються та випускаються заводами різних підприємств як Полтавської, так й інших областей. Розроблені технічні умови на залізобетонні вироби (плити перекриття – ТУ У В. 2.6-26.6-34825499-001:2008, колони – ТУ У В. 2.6-26.6-34825499-002:2008 та сходові марші – ТУ У В. 2.6-26.6-34825499-003:2008) конструктивних систем житлових 16-поверхових будівель зі збірно-монолітними в’язевими каркасами. За результатами цих розроблень у м. Полтаві по бульвару Б. Хмельницького та бульвару Боровиковського побудовано 3 таких житлових будинки. Будівництво аналогічних будинків розпочато у м. Лубни.

Житловий будинок у м. Полтаві по бульвару Б. Хмельницького у процесі зведення з використанням наукових розробок кафедри

На кафедрі з 1963 року заснована наукова школа за напрямом дослідження будівельних конструкцій, що працюють на складні види деформацій, котра є єдиною як в Україні, так і за кордоном. Очолював її спочатку доктор технічних наук, професор М.С. Торяник, а потім доктор технічних наук, професор П.Ф. Вахненко. Тепер роботу наукової школи продовжує доктор технічних наук, професор А.М. Павліков, під керівництвом котрого за результатами виконаних експериментально-теоретичних досліджень захистили кандидатські дисертації О.В. Семко, О.В. Зернюк, О.Г. Хохлов, Є.В. Дяченко, О.В. Бойко.
На основі досліджень М.С. Торяника і його учнів В.І. Бабича, П.В. Вахненка, О.В. Горика, М.М. Губія, О.М. Кузьменка, В.І. Клименка, Є.В. Клименка, А.М. Павлікова, Ю.М. Руденка, С.І. Рогового, О.В. Редкіна, Л.І. Сердюка, Л.В. Фалєєва, О.А. Шкурупія, М.Л. Ярового та багатьох інших створено методологію розрахунку міцності, тріщиностійкості та деформативності елементів прямокутної, таврової й двотаврової форм, які працюють в умовах складного деформування. Рекомендації для відповідних розрахунків використані в діючих нормах із проектування залізобетонних конструкцій.
Широке застосування високоміцних сталей і бетону, а також використання нових конструктивних елементів зумовили подальший розвиток наукових досліджень, які виконуються під керівництвом доктора технічних наук, професора А.М. Павлікова, кандидата технічних наук доцента О.О. Довженко. Багато сил до цього також приклав і кандидат технічних наук, доцент М.М. Губій. Завершено і включено науковою координаційною організацією (НДІБК, м. Київ) в ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції» розробки, які стосуються розрахунку залізобетонних конструкцій на складні види деформацій.
Останніми роками інтерес до наукових досліджень значно зріс. Усе більше викладачів кафедри залучаються до наукової роботи. У результаті кандидатом технічних наук, доцентом В.П. Митрофановим започатковано наукову школу з напряму «Дослідження і розроблення методів розрахунку опору руйнуванню та деформуванню бетонних і залізобетонних елементів, які зазнають неоднорідних напружено-деформованих станів при різному характері впливів навантаження та середовища». За результатами виконаних експериментально-теоретичних досліджень з цього напряму захистили кандидатські дисертації П.П. Воскобійник, В.А. Котляров, О.О. Довженко, С.М. Микитенко, В.В. Погрібний, В.Н. Рожко, Н.М. Пінчук.
Викладачі кафедри і співробітники лабораторії регулярно беруть участь у науково-технічних семінарах, конференціях міжнародного та регіонального рівнів, виконують держбюджетні теми (держреєстраційні №№0104U000319, 0101U002074) з питань проектування залізобетонних конструкцій для роботи в умовах складного завантаження.
Загалом, щорічно наукові розробки кафедри дають можливість у середньому захищати 1 – 2 кандидатські дисертації.

Основні публікації науковців кафедри

За результатами наукових досліджень науковці кафедри є авторами 11 таких виданих монографій:

1. Tоряник М.С. Косое внецентренное сжатие в железобетоне / М.С. Торяник. – К.: Госстройиздат Украины, 1951. – 154 с.
2. Торяник М.С. Косое внецентренное сжатие и косой изгиб в железобетоне / М.С. Торяник. – К.: Госстройиздат Украины, 1961. – 156 с.
3. Торяник М.С. Пространственная устойчивость арок с упругими связями / М.С. Торяник. – Харьков.: Издательство ХГУ им. А.М. Горького, 1965. – 139 с.
4. Расчет железобетонных конструкций при сложных деформациях / М.С. Торяник, П.Ф. Вахненко, Л.В.Фалеев, Л.И. Сердюк и др.; под ред. М.С. Торяника. – М.: Стройиздат, 1974. – 297 с.
5. Павликов А.Н. Теоретические исследования напряженно-деформированного состояния сечения косоизгибаемых керамзитожелезобетонных элементов при действии кратковременной нагрузки: [монография] / А.Н. Павликов, А.В. Горик. – К., 1984. – 69 с. – Рус. – Деп. в УкрНИИНТИ 1984, №14. – УкД84. – Реф. в: Депонированные научные работы: библиографический указатель. – 1984. – №5 (151) б/о 756.
6. Вахненко П.Ф. Сучасні методи розрахунку залізобетонних конструкцій на складні види деформацій: [монографія] / П.Ф. Вахненко. – К.: Будівельник, 1992. – 112 с.: іл.
7. Павліков А.М. Нелінійна модель напружено-деформованого стану косо завантажених залізобетонних елементів у закритичній стадії: [монографія] / А.М. Павліков. – Полтава: ПолтНТУ, 2007. – 259 с.
8. Механіка деформування композитних брусів: [монографія] / О.В. Горик, В.Г. Піскунов, В.М. Чередніков. – Полтава – Київ: Полтавська державна аграрна академія, Національний транспортний університет, 2008. – 404 с.
9. Пособие по расчету трубобетонных элементов при осевом сжатии: [монографія] / В.П. Митрофанов, Н. Али Дергам. – Полтава: ПолтНТУ, 2008. – 91 с.
10. Сталезалізобетонні часторебристі перекриття: [монографія] / Л.І. Стороженко, О.В. Нижник, О.А. Крупченко. – Полтава: АСМІ, 2008. – 164 с.
11. Дослідження і проектування сталезалізобетонних структурних конструкцій: [монографія] / [Л.І. Стороженко, В.М. Тимошенко, А.В. Гасенко та ін.] – Полтава.: АСМІ, 2008. – 262 с.

Серед навчально-методичних видань, затверджених МОН України до використання, видано 18 таких :

1. Павликов А.Н. Расчет строительных конструкций при сложных деформациях. Железобетонные конструкции: учеб. пособие [для студ. вузов] / А.Н. Павликов , А.В. Горик. – К.: УМК ВО, 1989. – 67 с.
2. Вахненко П.Ф. Железобетонные конструкции: уч. пос. / П.Ф. Вахненко. – К.: Вища шк., 1990. – 1990. – 231 с.: ил.
3. Вахненко П.Ф. Каменные и армокаменные конструкции: [для студ. вузов] / П.Ф. Вахненко. – К.: Будивэльнык, 1990. – 184 с.
4. Павликов А.Н. Конструирование и расчет многоэтажных зданий и их элементов: учеб. пособие [для студ. вузов] / А.Н. Павликов, Н.Н. Губий, Ю.М. Руденко. – К.: УМК ВО, 1990. – 244 с.: ил.
5. Павліков А.М. Конструювання і розрахунок монолітних ребристих перекриттів: навч. посібник / А.М. Павліков. – К.: НМК ВО, 1992. – 100 с.: іл.
6. Вахненко П.Ф. Кам’яні та армокам’яні конструкції: навчальний посібник / П.Ф. Вахненко. – К.: ІСДО, 1993 – 260 с.
7. Вахненко П.Ф. Кам’яні та армокам’яні конструкції: підручник / П.Ф. Вахненко. – К.: Урожай, 1995. – 224 с.: іл.
8. Вахненко П.Ф. Залізобетонні конструкції: підручник / П.Ф. Вахненко. – К.: Урожай, 1995. – 368 с.: іл.
9. Залізобетонні конструкції: підручник для студентів ВНЗ / П.Ф. Вахненко, А.М. Павліков, О.В. Горик, В.П. Вахненко. – К.: Вища школа., 1999. – 508 с. – іл.
10. Конструювання залізобетонних елементів: навч. посіб. [для студентів ВНЗ] / [П.П. Воскобійник, М.М. Губій, О.О. Довженко та ін.]; за ред. М.М. Губія. – Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка, 1999. – 58 с.: ил.
11. Роговий С.І. Залізобетонні конструкції. Збірник завдань для програмованого контролю: [навчальний посібник] / С.І. Роговий. – Полтава: ПДТУ, 1999. – 134 с.
12. Метрологія, стандартизація, контроль якості та випробування в будівництві: навч. посіб. для студентів ВНЗ / [П.Ф. Вахненко, О.В. Горик, О.О. Довженко та ін.]; за ред. П.Ф. Вахненка. – Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка, 2000. – 224 с. – іл.
13. Горик О.В. Основи розрахунку інженерних конструкцій: навч. пос. / О.В. Горик. – Полтава: ПДТУ, 2000. – 286 с.
14. Губій М.М. Технічна експлуатація та реконструкція будівель і споруд: [навчальний посібник] / М.М. Губій, Є.В. Клименко. – Полтава: ПолтНТУ, 2000. – 147 с.
15. Вахненко П.Ф. Будівельні конструкції: [підручник] / П.Ф. Вахненко, Л.І. Стороженко, О.Є. Саган; за ред. П.Ф. Вахненка. – Полтава, ПДТУ, 2001. – 398 с.
16. Клименко Є.В. Технічна експлуатація та реконструкція будівель і споруд: [навчальний посібник] / Є.В. Клименко. – К: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.
17. Губій М.М. Проектування ремонту й підсилення будівель та споруд із застосуванням сучасних матеріалів і технологій: [навчальний посібник] / М.М. Губій, Р.М. Ахмеднабієв. – Х.: Тимченко, 2007. – 192 с.
18. Роговий С.І. Технічна експлуатація будівель і споруд: [навчальний посібник] / С.І Роговий, І.О. Іваницька, М.М. Губій. – Полтава:ПолтНТУ, 2007. – 205 с.

Для використання у практиці проектування будівельних конструкцій видано 3 довідники:

1. Расчет и конструирование частей жилых и общественных зданий: справочник проектировщика / П.Ф Вахненко, В.Г. Хилобок, Н.Т. Андрейко, М.Л. Яровой; под ред. П.Ф Вахненко. – К.: Будівельник, 1987. – 424 с.: ил.
2. Реконструкція сільськогосподарських будівель і споруд: довід. / П.Ф. Вахненко, В.П. Вахненко, Ю.Д. Гармаш та ін.; за ред. П.Ф. Вахненка. – К.: Урожай, 1993. – 280 с.: іл.
3. Прогрессивные конструктивные решения зданий и сооружений АПК: (справочное пособие) / В.А. Пахомов, Л.И. Стороженко, В.М. Наглый. – К.: Урожай, 1992. – 264 с.